Як кохання перше налетить,
Журавлями з вирію весною…
Візьме у полон ця дивна мить,
Завальсує щастя з головою…
Як колись при зорях йшли у ліс,
Що медунки дарував казкові,
Місяць свічку перед нами ніс,
Роси були різнокольорові…
Цілувались - щастя для обох,
Ніч мовчала, зорі мерехтіли,
Солов’ї співали «тьох» та «тьох»,
А серця обох часами мліли.
Промайнуло - десь сховалась мить…
Сонечко поділося у хмарах.
Ми зуміли вижити і жить,
Згадуємо й нині ті стожари…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525695
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.09.2014
автор: Віталій Назарук