НЕЗНАЙОМІ ЛЮДИ. Д.1. Віртуальна форма
Фактично мова іде про виконання робіт на замовлення, які можна класифікувати по трьом типовим напрямкам:
- віртуальна форма;
- мала графіка;
- синтетична форма.
Коли я виконував такі роботи, то ставив певні вимоги до замовника. Найпростіше: розповідь про людину, яку необхідно відзначити, чи про події, які необхідно виразити.
Далі - приклади.
Д.1. Віртуальна форма
Це - словесна форма виконання замовлення. Вірші чи проза, каламбури чи парафрази відомих висловів та тем - тут все іде та активно працює на ідею дати можливість фактичному замовнику, а саме це є головним, показати свою повагу до винуватця події.
АНТОНОВ О.К.
По рекомендації мого гарного товариша до мене звернувся чоловік, який був особистим приятелем видатного авіаконструктора Антонова О. К.
Наближався день народження цієї видатної людини, а його приятель вже не міг нічого оригінального та красивого придумати на цю подію. Тому і прийшов до мене, бо йому казали...
Задача була проста, бо на Україні всі знали Антонова О. К., навіть я, далекий від авіації та тих високих прошарків суспільства та науки, знав загальний шарм цієї людини. Тому я і виготовив текст псевдотелеграми, який і передав замовнику. Пішла вона адресату чи ні - не знаю, але замовник був задоволений, як і я гонораром.
ИЗ СИБИРИ И ТЕХАСА,
ИЗ БОРНЕО, АБАКАНА,
ИЗ ТБИЛИСИ И МАДРАСА,
ОТОВСЮДУ!
Я
РОЖДЕННЫЙ, ПОДОБНО АФИНЫ РОЖДЕНЬЮ, ИЗ ТВОЕЙ ГОЛОВЫ,
ПОСЫЛАЮ ПО ПОЧТЕ СВОИ ПОЗДРАВЛЕНЬЯ И ЗЕМНЫЕ ЦВЕТЫ,
ЧТО РАСТУТ ГДЕ ЖИВУ, ГДЕ ЛЕТАЮ, ГДЕ Я В НЕБЕ ТИТАН.
ПОЗДРАВЛЯЮ, ОТЕЦ!
ОБНИМАЮ!
Я ТВОЙ СЫН, Я ТВОЙ АН,
06.02.1979
*****
ЧУДУЖНЫЙ А. М.
Це було дуже незвичне замовлення.
Одна моя співробітниця попросила написати поздоровного вірша для її приятеля із іншого міста. Про нього вона сказала: це - видатний хутровик, майстер своєї справи, він дуже гарний бізнесмен (це в ті часи!), гуморист, любитель кепкування, в тому числі і в його адресу, вміє шанувати себе та інших людей, цінує оригінальність і несподіваність, дуже поважає людей, які все це мають по відношенню до нього, тому замовниця просить... Він за національністю єврей, гордий з цього, але не відноситься до тих євреїв, які ставлять себе вище за інших чи весь час говорить про свої негаразди та пригнічення з боку інших націй та народів.
І от що у мене вийшло на базі такої увідної.
У лесного Миши
Ренегат сыниша -
Не дерет шкур с папы,
Но
Не сосет и лапы.
Говорит Аркаша:
"Ты не бойсь, папаша!
У сиамской Мурки
Я снимаю шкурки,
У волчицы Маши
Беру хвосты "не наши",
У бобрихи Любы
Срезаю все для шубы,
У зайчихи Клавки
Мех не плох на плавки,
Но нутрия Джанетта
Экстра-клас на это!
Эх!
Коньячку хвачу грамм двести -
Так и глажу всех по шерсти!
Плохо, что для Норки
Средство только в порке...
А сейчас мой цимис тонкий:
Я пасу штук пять овечек -
Модно, дорого в дубленке...
Но нам не чуждо человечье!"
Прослезился лесной Миша
И прошамкал в голос кволый:
"Держи шкуру, мой сыниша,
Похожу-ка и я голый!"
06.07.1980
Замовниця заплатила гонорар, але відмовилася брати вірш, бо з її точки зору це була образа для її приятеля. Я здивувався: адже витримав всі атрибути, які вона мені описала!
********
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525621
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.09.2014
автор: Левчишин Віктор