Вона тримала в руках життя.
В кістлявих і чорних - життя, -
тремтливе сяйво в країні зневажень.
Ступала нечутно. Безплідна земля
вдихала останки. Самотня земля
співала Безликій пісні повноважень.
Диханням хотіла зігріти Вона.
Диханням холодним і мертвим. Вона
несла обережно, як немовля мати.
До темного лона тулилась Вона.
Мала перепона в нового життя.
Бо тільки лиш Смерті життя дарувати.
Ілюстрація - Menton J. Matthews
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525511
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.09.2014
автор: Оксана Стадник