Я маю те, на що я заслужила.
Я маю те, що Бог дозволив мать.
Не скаржусь. Вкриті пір’ям мої крила
І у душі квітує благодать.
Господь щодень дає мені поживу –
Для тіла і душі без перепон.
І я іду, лечу, долаю ниву,
Немов бігун свій дальній марафон.
Я дякую за те, що було й буде.
Цілую руку Господу за все.
Він завжди щирий, люблячий. А люди…
Вони лиш люди, як і я проте.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524879
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.09.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)