Дитинства літа безтурботні
Згубились в туманній імлі.
Мов роси, у пору спекотну
Розтанули дні золоті.
У спогадах їх повертаю,
Впіймавши заховану нить.
Де в сяйно-грайливих розмаях,
Купалась небесна блакить.
Дитячих пригод міріади
Знаходжу в таємних кутках.
Висмикую їх із шухляди,
Здіймаючи хвилі в думках.
Ось бігаю, ще невеличка,
Босоніж по ніжній траві.
А поруч виблискує річка
І квіти цвітуть лугові.
А ось поспішаю до школи
Вивчати навколишній світ.
Жоржини в руці кольорові,
А серце підступно бринить.
З минулого лиш відгомони.
Шкільні пролетіли роки.
Тримаю крихкі анемони,
Не стримую тільки сльози.
Звучить на шкільному подвір'ї
Прощальний, зворушливий вальс.
Кружляючи в сукні вечірній,
Ще раз забігаю у клас.
А далі дорога барвиста,
Дорослі життєві стежки.
Лише не повернеш дитинство,
Шкільні, незабутні роки.
17. 09. 2014 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524848
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.09.2014
автор: laura1