На добраніч моя Неоніло,
Ти заснула в глибокому сні.
Я і досі люблю твоє тіло,
А от душу, напевно, вже ні!
Так, боюся стосунків з тобою,
Непостійна, як хижий вулкан.
То відходиш від мене без бою,
То фортецю береш на таран.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524244
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.09.2014
автор: Андрій Конопко