Весь світ – наче цвинтар.
Хрест-навхрест посліплену хату забито.
Сніг сходить на землю
Спроквола, неначе Господня молитва.
Сніг сходить на душу,
Що люто, нестямно цурається тіла,
Забуті могили
Навіки ховає під покровом білим.
А зорі – мов свічі
Під банею неба поставлено в спомин
Над всім білим світом,
Що тої зими був не білим, а чорним.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524099
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.09.2014
автор: Тетяна Никитюк