Тиша.....О скільки в неї є добра! Вона не вдарить, як слова!
Тиша - вона мовчить, але її мовчання голосне!
Мовчання вчить… О люди, а в Тишені легко жити…
І легко себе зберегти, від світу....Від світу, який у болі і печалі...
Тиша... Пораду дасть, і вкаже як і куди зробити крок...
В Тишені чути голос серця... З ти шиною приходять мудрості думки...
Тишина... В тишині сльози голосні…!!! В тишині щирі молитви..!
Тишина - вона німа... Але, це краще ніж порожні слова…
В тишині відкривається усе!!! Усе грішне і святе!!!
Тишина... В ній Бог наш промовляє... Тихо люди!!!!!!!!!!
Тишу по - любіть! Менше всі ви говоріть! Краще ділом по - кажіть...
Усі слова - порожні лиш слова...., коли ні правди, ні любові, в них нема…
Мовчіть! Мовчіть! Мовчіть!!! Менше ближнього судіть!
Не будьте ви багаті на слова!!! Мені кричала тишина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523918
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.09.2014
автор: Vlasyuk Julia