молилась би, розніженa, на тебе,
тобі читала б, на ніч, свої мрії,
до тебе прихиляла б чарку неба,
щоб сон солодкий проливавсь на вії...
до ранку цілувала б твої руки,
за те, що мене пестять і леліють,
й твого дихання наймиліші звуки
в мені, щоночі, римами рясніли б...
тобі, себе, віддала б до краплини,
й назвала б cина іменем твоїм,
кохала б до нестями й безупинно,
до самого останнього із днів...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523803
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.09.2014
автор: корозлик