Запам'ятай, що я іду не назавжди...
Я повернусь, лише чекай на мене, -
Пташиним співом у гаях зелених,
веселкою у крапельках води...
Ти пам'ятай, що я іду не назавжди...
На землю снігом першим упаду,
Рясним дощем, травневою грозою,
Живою виноградною лозою
Альтанку в нашім парку оплету.
В пориві вітру голос мій почуєш,
У шелестінні листя під ногами,
В скрипкових звуках, складених у гами,
Душі легке тремтіння ти відчуєш...
Побачиш ти мене у зорепаді,
В букетику конвалій у руці...
Гарячою сльозою по щоці
Я покочуся і на груди твої впаду...
Назавжди землю не залишу, знаю,
Що повернусь, - рікою чи струмочком,
Чи цвітом черешневим у садочку,
Допоки хтось про мене пам'ятає...
Ім'я моє з молитвою згадає...
2003 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523776
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.09.2014
автор: Larysa