Пробачте нас, мамо, що були не чутими,
Що правду роками міняли на фальш,
Що в бій завтра йдем босоніж, не обутими,
А ворог і вдітий і взути «на фарш».
Нас мочать щоденно зі «смерчів» і «градами»,
А нам «калашів» би і сотню гранат,
Ми не по Хрещатику ходим парадами,
Ми їм в Іловайську влаштуєм «парад».
Без бронежилетів і без амуніції,
Ми землю давно не змиваєм з облич,
Пробачте нас, мамо, які тут амбіції,
Тут небо палає, а день наче ніч.
Ми ще повернемось живими і лютими
Спитати чому це на передовій
Назавтра підемо у бій не обутими,
А ворог наш ситий й нахабно живий.
В молитві старенька з прокльонами Путіну
Шле з пенсії гривні у зону АТО,
Щоб були і ми мало-мальськи обутими,
А Бог уберіг її сина за то.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523601
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.09.2014
автор: kalush