Не руйнуй храм надії моєї,
Я так довго по ниткам збирала...
Кожну каплю щасливу з життя,
Наче пазли докупи складала.
Не руйнуй мою віру в життя,
Вона завжди мене окриляє.
І відносить кудись в майбуття,
В те якого у мене немає.
Не руйнуй те,що в серці живе
Не вбивай це кохання словами.
Храм любові для мене св'яте!
Це єдине,що є поміж нами.
Не тримай почуття на замку,
Бо такого не буде ніколи.
Я втоплю своє щастя в тобі,
Рознесу його вітром у поле.
Не руйнуй храм надії для нас,
Де залишились ми тільки двоє.
Ти повір,ми зупинимо час!
Я навіки залишусь з тобою.
Не руйнуй,не вбивай ще живе,
Це кохання,що ми не зігріли.
Воно полум'ям в серці горить,
Просто ми цей вогонь зупинили.
Не руйнуй храм кохання,й надій
Бо не зможемо знов збудувати...
Берегти треба те що живе,
І кохати!!! Не стримно кохати!!!
НАДІЯ КИШЕНЯ 12.09.2014.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522993
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.09.2014
автор: КОЛЮЧКА