І знову очі... Знову очі! –
Веселі, втомлені, сумні…
Ти серця наче й не тривожиш,
чому приходиш уві сні?
Чому я плачу в сонмі ночі,
удень шукаю дива цвіт? –
Хоч вже давно в снігах обочі,
в заметах стежка до воріт.
Я добре знаю, що хрестами
не перекреслити жагу! –
Ти будеш снитися ночами,
я плакати, але… Чому?!
Створено весною 1974 року, с. Купеля (Рівненщина)
Опубліковано: "Калинове вино". Львів: "Плай", 2005. 96 с. – С. 53
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522126
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.09.2014
автор: Т. Василько