вщент загаптовані часом, вони поснули
десь у раковинах минулого року
десь у мокрих підвалах
наче старезні ошукані пророки
на зшитих скронях сліпих прозрінь
ти шукав для них нового простору
притулку безпечно-кращого
аби самому не зали́шитись осторонь
вони, що роздавлені від твоєї інертності
вже не глумляться й не б'ють на сполох
надто самотні у темних підвалах,
в ущелинах тугої неволі
все ще замарковані кронами споминів
вони проростають від могильної тиші
нікому вже непідвладні
ненависні чужі і колишні
презирством отруєні, підлістю зв'язані
вони - поранені воїни твоєї зневіри
наслідок твого дезертирства
ідеї, які ти вбивав так повільно
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522003
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.09.2014
автор: kore