.............................Луганському
Похмурий день сховався за вікном,
Розбиті шиби вмила ніч сльозами.
Учора врешті вмер аеродром.
Порти сумують, в траурі вокзали.
Він міг ще жити, та страшний недуг
Вліз паразитом у могутнє тіло,
У бій із ним вступив незламний дух -
Терпів, боровся, хоч щодня боліло.
Усе ж прогресував сепаратизм -
Сусід зумисне запустив цей вірус.
Крім того, підключився тероризм,
Що нападав бездушним хижим звіром.
Діагноз був невтішний — ЛНР.
Сказав аеропорт тоді відразу:
Відкине хай вагання всі мінер -
Я не носитиму в собі заразу.
Аеродром підтримали бійці,
Хоча й були узяті у облогу.
Маленькі синьо-жовті прапорці
Вселяли віру в спільну перемогу.
Та час ішов, як не боровсь боєць, -
Пізнав аеропорт пекельні муки.
Бажаючи наблизити кінець,
“Я вже готовий”, - він промовив сухо.
Прийшов наказ, що відступити слід.
Прощалися, в очах таївши тугу.
Та перед тим, здійснити як відхід,
Зірвали злітно-посадкову смугу.
Укоротила вік йому війна,
А міг аеродром ще довго жити.
Чи є у смерті цій його вина,
Що паразитам не хотів служити?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521422
Рубрика: Присвячення
дата надходження 04.09.2014
автор: Олександр Яворський