У кожного на світі є свій шлях.

У  кожного  на  світі  є  свій  шлях,
І,  що  Господь  нам  намалює?
Комусь  загинути  від  пулі,
І  за  гріхи  свої  минулі,
Варитись  в  чортових  котлах.

Комусь  велично  по  житті  гуляти,
Із  грошовитих,  із  верхів,
Із  золотавих  берегів,
Простий  народ,  як  тих  вовків,
Недоїдками  годувати.

Комусь,  те  золото  потрібно  добувати,
Комусь,  із  золота,  робити,
Комусь,  прикраси  ті  носити,
Хтось,  зможе  дорого  купити,
А  хтось  за  нього  буде,  убивати.

У  кожного  свій  шлях  на  світі  є,
Хтось  Господа  благає  безупинно,
Щоб  від  хвороби  врятував  дитину,
Мати,  ступаючи  ногою  у  могилу,
Своє  дитині  серце  віддає.

Один  біжить  кудись,  працює  на  роботі,
І  кожен  день  жаліється  на  те,
Яким  життя  його  нестерпним  є,
І  знов  кудись  біжить,  іде,
Так  і  помре,  у  праці  і  турботі.

Комусь  вода,  задумайтесь,  хороші,
Миліша  шоколаду  і  вина,
Ось  так,  проста  собі  вода,
В  посуху  випита  до  дна,
Щастям  запалює  людей  притухлі  очі.

Свій  шлях  у  кожного  на  світі  є,
Один  багатством  подавився,
Другий  із  бідністю  змирився,
Третій  з  хворобою  навчився,
Прожити  все  життя  своє.

Один  себе  ніяк  найти  не  може,
Серце  поетом  будь  кричить,
Розум  невпевнено  мовчить,
Лише  душа  вогнем  горить,
Це  відчуття,  на  інші,  так  не  схоже.

Воно  несе  його  по  різних  по  світах,
Він  чесно  вибрав  свою  долю,
Пройтись  по  ранішньому  полю,
Погодившись  із  фразою  простою.
У  кожного  на  світі,  є  свій  шлях.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521389
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.09.2014
автор: Янкевич Віктор