[i]Ти моя не весна божевільна, а Осінь
Ти для мене чужа, але рідна ще досі.
Люди різні сторінки одного роману
Персонажі мальовані, ніби з екрану.
Ти для мене не Сонце, а Темінь космічна
То буваєш, як доля трагічна, велична.
Намистинками губиш, втрачаєш себе
А у грудях болить і так сильно шкребе...
Розлітається листя, мов коси дівчини
Заховала в кишеню всі сни без причини...
Ти моя не весна божевільна, а Осінь
Я іду із тобою пліч-о-пліч ще досі.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521297
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.09.2014
автор: Karo