Поль Верлен, Осіння пісня

Назавжди  він,
Плач  віолін
Восени,
В  моїй  душі
Сум  залишив
Неземний.

Блідий,  смутний
У  час  нічний
Весь  тремчу,
Зійшлись  в  мені
Минулі    дні  –
Я  в  плачу;

І  злий  жене
У  даль  мене
Вітровій  –  
Туди-сюди,
Мов  лист  рудий
Неживий.

Paul  Verlaine  
Chanson  d’automne

Les  sanglots  longs
Des  violons
De  l’automne
Blessent  mon  cœur
D’une  langueur
Monotone.

Tout  suffocant
Et  blême,  quand
Sonne  l’heure,
Je  me  souviens
Des  jours  anciens
Et  je  pleure;

Et  je  m’en  vais
Au  vent  mauvais
Qui  m’emporte
Deçà,  delà,
Pareil  à  la
Feuille  morte.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521070
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 02.09.2014
автор: Валерій Яковчук