Моя, хатино, отчий доме,
Дороговказ мого життя,
Тут рідне все, усе знайоме,
Тут інша пісня солов’я.
Садки цвітуть і пахне медом,
Сичі по-іншому кричать,
Неба синішого не треба,
Життя тут справжня благодать.
Тут моє серце пломеніє
І зорі мерехтять вночі…
Тут спозаранку півень піє
І хлібом пахне із печі.
Мене завжди чекала мати,
Хоч я вже сивий, все ж дитя,
Та і до нині тягне хата,
Колиска батьківська моя.
Хоч там давно вже інші люди,
Та кличе дідова земля
І я вертаюсь звідусюди,
Пройтись босоніж по полях.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520971
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.09.2014
автор: Віталій Назарук