вкотре нове життя де сама собі друг /чи ворог/
де сама собі кат і, мабуть, справедливий суддя
досить. більше не можна щоб кидало то вниз- то вгору
без законів, без правил і без вождя
хто він? раб а чи цар? еліксир чи,можливо, опіум?
стали рідні його обійми чи вже чужі?
через три уже осінь і антиутопія
де погода та сама на вулиці що й в душі
*
а поки ти можеш бути ще з тим, кого любиться
і поки ще можеш вільно в цім морі плавати
відкинь все що мучить тебе, хай воно загубиться
щоб усі кораблі дістались своєї гавані
*
а потім тікай, і не слухай - кричить чи просить
він достатньо накликав бід щоб його цуратися
таких коханих не треба. з такими коханими досить
/ і не думай, дурна, повертатися/
Помаранчева дівчинка
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520478
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.08.2014
автор: Помаранчева дівчинка