Підібгавши ножента,
Кострубаті та брудні,
Сидимо мов мишенята -
Ждем вечерю в казані.
Топлять ненька піч надвірну
Вив'яленим кізяком,
Пасмо імлистого диму
Лине вгору ручайком.
Очі мружаться - вже б спати -
Та матуся з кухлем ждуть,
Бо замурзи ні до хати,
Ні до столу не підуть.
Сутінки вечірні хутко
Переводять день у ніч,
Наминаєм кашу прудко
Перш ніж лізти нам на піч.
Піч зігріла нас казками...
Все таке смачне було:
Каша й молоко від мами
Й запашне моє село.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520448
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.08.2014
автор: Kabuzenko