Невідворотно час іде вперед,
Крокує безоглядно на події,
І що йому до мрій розбитих вщент,
Що згасли у життєвій веремії.
Його єдине правило - іти,
Минуле залишаючи позаду,
А разом з ним неспокій і бунти,
Поразки, сльози, відчаї і зради.
І крок за кроком я іду за ним,
Долаючи життєві сніговії,
І вірю, що не довго до весни,
Весною, кажуть, оживають мрії.
2013 - 28.08.2014 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520180
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.08.2014
автор: Мазур Наталя