Знову біле, знову чорне…

Знову  біле,  знову  чорне...
Де  ж  веселки  кольори?  –  
Місяць  сонця  не  пригорне
і  зима  лиш  до  пори.

Чорне  –  біле  розминеться
рано-пізно  навесні,
рай-дугою  розіллється,
Усміхнись  лишень  мені!


Створено  24.  03.  1988  року,  смт.  Брошнів  (Івано-Франківщина)

Опубліковано:  "Калинове  вино".  Львів:  "Плай",  2005.  96  с.
С.  48

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519971
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.08.2014
автор: Т. Василько