Рідний вітер залишив у серці хвилину.
Як гляну у неї, то в мить,
Згадаю єдину свою Україну.
Й полину в минуле....аж серце болить.
Минають роки, йдуть дні без упину.
Спливло вже життя багатьох поколінь,
А ти забуваєш, що ти є людина,
Що за життя твоє боролись діди.
Вони воювали за мир і свободу,
За волю твою покладали тіла.
І зараз так само,йдучи за народом,
Сини йдуть під кулі своїм ворогам.
Ти радієш життю, а десь за тобою,
Полягло чимало сильних сердець,
Які до кінця ішли за метою,
Які по стежині ішли навпростець.
Люди, молімось за свою Батьківщину!
Не будьте байдужі ,любіть рідний край,
Адже колись, у світлу, мирну днину,
Бог з радістю руку в житті вам подасть.
24.08.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519691
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.08.2014
автор: Даніела