Переорані землі в степах…
Ні, не плугом, а «градами» зорані,
Там біжить понівечений шлях,
А дерева хтось висмикав з коренем.
Тут сіяли пшеничні поля,
Кавуни дозрівали нівроку,
Тут багато родила земля
І орли пролітали високо.
Сталось лихо. Північний сусід,
Що в брати набивається вічно,
Залишив переораний слід,
Світ обманює нині цинічно.
Та не можна здолати народ,
Який прагне здобути свободу,
Бо ніхто не закриє нам рот,
Ми здобудемо волю народу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519331
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.08.2014
автор: Віталій Назарук