На хвилях вітру розсікає шир
Блакитне золото моєї України.
Пшеничне поле, мов ріка cпішить,
Впиваючись колоссям в небо синє.
Святе знамено - знак від Бога;
Молитвами здобутий, у боях.
Життя віддали тисячі за нього,
Щоб вільно тризуб позолотою буяв.
Підносять гордо на вершині світу
І серце завмирає, cльози на очах.
Хай майорить він швидше вітру,
Злітає гордо, мов відважний птах.
Чарує зір велично на аренах,
В одну родину нас єднає він.
І міцно закипає кров у венах,
Коли тріпоче під Державний Гімн.
Ознаку миру, волі і спокою;
Підіймем гідно синьо-жовтий стяг.
І молим Бога, аби зовсім скоро
Замаяв вперто по усіх містах!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519164
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.08.2014
автор: Nikita13