Осінь - краля золотоволоса,
В люстро річки тихо загляда…
Пам’ятаєш, мій коханий, роси?
Пам’ятаєш? Ніч, місток, вода…
Край чарІвний, де ми зустрічались
В ті літа щасливі, золоті,
Де в коханні вічнім присягались,
Мов на Біблії, на тій воді.
Та ріки моєї чиста просинь
В сиву далечінь спливла давно.
Літо відцвіло, минає осінь
І зима вже стука у вікно...
Закружляли жовті заметілі.
Нас з тобою доля розвела,
Швидкоплинні роки пролетіли
З іншим, без любові і тепла.
2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518191
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2014
автор: Ніла Волкова