В плині днів барви барвами зріють
і спливають у невідь літа –
над усім, як вогонь, пломеніють
до нестями бентежні вуста.
І живу тільки тим, що кохаю,
утамовую спрагу щодня –
з твоїх вуст калинових спиваю
калинового краплі вина.
Створено 10. 11. 2002 року, м. Львів
Опубліковано: "Калинове вино". Львів: "Плай", 2005. 96 с. – С. 79
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517606
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.08.2014
автор: Т. Василько