У будинку старовинному із крученими сходами,
Де прадіди ще мешкали, давно
Манило й вабило мене вікно,
Закрите монолітом кам’яним.
Фантазій полонянка, жила лише одним –
Дізнатись, що приховує воно,
Тулилася до нього. Все одно,
Що закуток мій був і темним, і пустим.
Лиш через багато років у свою обитель
Я запросила двох каменярів,
Ті працювали хвацько – до зорі,
А просвіт зробивши, втекли мов пси побиті.
Та я, заглянувши в бажаний отвір оком,
Впізнала древні сни, що полились потоком.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517583
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.08.2014
автор: Олена Мальва