Пізнаєш світ, і вперше у житті
Прийде до тебе зле розчарування,
Ще стануть терни на твоїй путі,
І ти відчуєш злісний плід пізнання.
Ще скільки буде злетів і падінь!
Того не знати. Ох, того не знати.
Якби ж то мати обійти умінь,
Але дано втрачати і прощати.
Пізнаєш світ, всі докори сумлінь,
В дорослість ціль - така їдка омана,
Життя поета - то постійна міль,
Життя звичайної людини - вічна рана.
Лиш не роби колись поспішних кроків,
Своє дитинство рано не кидай,
Ясне життя людське лише допоки
Не переступиш в болі через край.
Пізнаєш світ, але прошу, рідненька,
Ніколи в серці злобу не держи,
Шукай ясні путі лиш помаленьку,
Й любов і віру в серці бережи.
13. 08. 2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517276
Рубрика: Присвячення
дата надходження 14.08.2014
автор: Віктор Остроух