Я довго блукав по цілому світі
Аж поки ніч не застала мене
Багато проспав коли усі чули
Зате я зараз побачив нове
це те що світилось та ніхто не бачив
Це те що спіасало та ніхто не чув
Зараз усе в серці вода мене тримає
Всі люди вчаться літати на землі
Та прийде час коли відчинять двері
І знову воно буде на землі
Це те що світилось та ніхто не бачив
Це те що співало та ніхто не чув
Тепер все по іншому духів багато
І кожен з них мріє взяти щось
А я іду дорогою своєю широкою
І в голові моїй воно сидить
Це те що світилось та ніхто не бачив
Це те що співало та ніхто не чув
Все закрутилось привязане з нами
Солодко спати в природі такій
Але знизу рана і що буде далі
Шукай і воно закриє її
Це те що світилось та ніхто не бачив
Це те що співало та ніхто не чув
А зверху земля і вона усе гріє
Вогонь десь далеко ще не видно його
А те що зверху не буде вічним
Сонце зійде і воно оживе
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517216
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.08.2014
автор: роберт