Чому саме зараз, у розпалі літа,
Так легко писатися стало про смерть?
Надворі чіпляється око за квіти,
Довкілля наповнене ними ущерть,
Та, разом з тим, жодного дня без новини
Тепер не живемо про сльози і кров...
Рядком у статистиці смерть є людини,
І кількість рядків цих зроста знов і знов.
Чому саме тут, у моїй Україні?..
Тут зроду народ не сягав на чуже.
Підступний лжебрат у нас сіє руїну.
Нам важко в це вірилось... ЗНАЄМО ВЖЕ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517212
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.08.2014
автор: Патара