Він мене береже. Ніжно-ніжно.
Так, як досі ніхто не беріг.
Якось так методично, неспішно
Він кордони мої переміг.
Якось тихо і геть непомітно
Він у моє життя увійшов.
Чим я стала для нього примітна?
Як він стежку до мене знайшов?
Як я маю віддячити Богу,
Що він наші долоні з’єднав?
Він мені прокладає дорогу
Навіть там, де ніхто не ступав.
Він для мене – щоденна потреба.
Доза щастя – це зустріч на мить.
Він для мене дарований з неба.
Чим могла я таке заслужить?
А яка з ним безцінна хвилина!
І як гріє рука на плечі...
Він для мене не просто людина –
Клаптик неба отут, на землі.
13.08.2014 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517054
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.08.2014
автор: Альбіна Кузів