Вітер на листя стрибнув навмання,
І позіхнув у сні сонях,
Ранок згорнувся, немов кошеня,
В Всесвіту ніжних долонях.
Трави ще п"ють світанкову блакить,
Сад усміхнувся барвистий.
Тихо удаль стеженятко біжить,
Скупане в променях чистих.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516487
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.08.2014
автор: svitoch