Я знову ледь спиняюсь на межі…
Лише на мить, щоб знов набрати швидкість!
Одного лише хочеться мені –
Щоб трохи побороти часу плинність.
Я знов несусь в незвідані світи.
Я знову розірву чужі шаблони.
А поруч посміхаються зірки…
Нема для мого серця перепони!
Обмеження для дурнів і вони
Блукають дуже дивними стежками.
А я несусь крізь пелену пітьми,
Щоб сонце ніжно обійнять руками.
Хай скажете "Скажена!" – то пусте.
Ми з вами значить скоро розійдемся…
А в мене серце від пригод цвіте
І інколи душа назовні рветься.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516427
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.08.2014
автор: Inness911