Прогіркла полинами Україна
Вже її ріки кров’ю стали.
Зібралась відлітати журавлина,
Та як в біді лишати матінку, не знали.
Обшарпану,розтерзану катами
Не бачивши ні весни ,ані літа.
Вже осінь заглядає за хатами,
Вона все губить й губить свої діти.
А журавлі не хочуть відлітати,
Бо їх пташине серце плаче гірко…
- Ми з матінкою будем помирати,
- Як Бог поможе,вистоїмо гідно!
06.08.2014р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516111
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.08.2014
автор: леся квіт