Зупинися коло мене я скажу тобі слова
Заховаюсь в твому серці не зупиниться життя
Все пішло давно у гору сон лягає по землі
Відкривай в собі дорогу і до мене поспіши
Піднімається крило знову в небо летимо
Птах сказав мені стояти а я рухаюсь в вікно
В руки візьмемо мечі всі сховаємось у сні
Коли знов прийде вона то закінчиться війна
Ця кімната у будові знову смерть з пяти осіб
Розумієш що з тобою та навмисно не біжиш
Знов відкиє рот звірина вже закриється тюрьма
Та не зійдеш з того місця аж не скінчиться вона
Вже повітря відступило все тримається в спирту
Тормозиться вся система насолода губить дух
Страх візьме все в свої руки та нічого тільки йди
А в останню мить секунди ти заскочиш в новий дім
Прокидаються дороги очі бачать всі мости
Сон розкриє своє серце смерть зрадіє назавжди
Готувалось це все довго птах багато пролетів
На руках зійшлась будова сонце бачить все і всіх
Розум слухає ті співи що давно вже чути міг
Відкриваються тунелі і життя лікує світ
Машиніст спинив свій потяг це зупинка в нікуди
І на волю все виходить треба стати на землі
Що було аж стільки років труби звільнять назавжди
Дотягнув не вірить сила серце каже є на вік
За що билися до крові залишається усім
Правда твоя сила моя а над нами крутить він
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516099
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.08.2014
автор: роберт