Всі грані стерто.
Чому мовчиш?
І грає ретро
На приймачі.
І б’є та музика
У спогади,
Життя у ступорі,
Що не роби.
Раніш, казала,
Жилося краще,
А зараз стало
Удвічі важче.
І болем плаче
Та ностальгія,
В минуле, значить,
Вернутись – мрія.
Мені не знати
Життя отого.
Мені благати
Лише у Бога,
Щоб було краще
Мені і людям.
У час найважчий
Ми самі судді.
Нам треба жити
Не спогадами,
Й гордитись
Добрими ділами.
07. 12. 2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515954
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.08.2014
автор: Віктор Остроух