Я не можу судити Вас строго,
бо творіння таке ж як і Ви.
Я Вам скажу усе і нічого:
Ти - людина, по-правді живи.
Я не можу - не маю я права.
Не для того нас Бог сотворив,
щоби підло чи навіть лукаво
брат на брата твариною вив.
Я не можу судити - це грішно,
я зберу ще немало гріхів,
по житті пробігаючи спішно,
поміж їх солодових ланів.
Я не можу судити Вас, знаю.
Хоч порокам земним нема меж,
день за днем ревно роки черпаю...
Але й Ви не судіть мене теж.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515748
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.08.2014
автор: Ксенія Фуштор