Ми зустрілися якось нічкою -
Поділилася запальничкою.
Віддячив срібною ти монеткою
І пішов собі з сигареткою.
Ще сиділа я потім з свічкою
І тулилась до вікон щічкою,
В ніч вдивлялася я із мукою,
Вбита зустріччю і розлукою.
Я любила гуляти парками,
Називати секунди хмарками,
І монетку стискать за звичкою
Своєю чорною рукавичкою.
Восени, за старою звичкою,
Уявила себе я лисичкою.
Під якою ж ти зараз маскою?
І чиєю оточений ласкою?
А ти під осінньою мжичкою
Сховася під вишнею-дичкою.
Тепер білієш чіткою точкою
Своєю мокрою вщент сорочкою.
Поділюся знов запальничкою,
Краплі витру я рукавичкою,
Похизуюсь твоєю монеткою,
Щоб не мліти, буду кокеткою.
І пов’яже нас доля стрічкою,
І простеле шлях понад річкою,
Браслет з листя стане обручкою,
І підемо ми – ручка з ручкою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515529
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.08.2014
автор: Олена Мальва