Рвуться десь іще снаряди…

Літній  степ,  буяють  трави.
Морем  ковила.
Хмари  тонуть  у  загравах.
Важка  ніч  була.
Буйним  цвітом  різнотрав"я,
Дивний  Божий  світ.
А  в  душі  тремтить  невіра:
Воїн,  ніби  спить.
Молодий,  високий  ростом.
В  тридцять  сивий  чуб?
Заплатив  безцінним  коштом,
Склав,  що  душегуб.
Рвуться  десь  іще  снаряди,
(Та  міцний  вже  сон.)
Це  безчинствують  іуди...
Дзвонить  телефон...
І  усмішка  така  мила
На  його  вустах.
Хто  ж  поверне  тепер  сина?
Душа  терпне...  страх.
Вітер  грався  із  волоссям,
Потім  занімів.
Ворухнувся?!..  Ні,  здалося...
Все...  Немає  слів...



















адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515423
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.08.2014
автор: Н-А-Д-І-Я