Час плине тихо, тихо,
й наказує: Не дихай...
Дивись й любуйся – Матіола!
Вона ще не розквітла
й любов її ще квола.
Та вір, весна повз неї не пройде
і матіола, о, як ще зацвіте! –
й сама попроситься упору:
Зірви мене! І знай,
аби не впав на квітку сніг,
її зірвати, то - не гріх!
Створено 3. 01. 2003 року (04-50 – 04:53), м. Львів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515128
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2014
автор: Т. Василько