[b]Гнома перша[/b]
Мудрий рече:
Мудрий владар,
наче Полярна зоря,
вічно незрушная, -
сфери буття обертає.
Добродіянь
дух - притаманний йому.
Благоговійнії
зірки - навколо тісняться.
[b]Гнома друга[/b]
Мудрий рече:
Триста віршів
знаних канону "Ши Цзін"
легко вкладаються
в рацію: "Скверни не мисли".
[b]Гнома третя[/b]
Мудрий рече:
Там, де закон
править нещадно, народ
карою школиться,
люд є покірним та ницим.
Совість та чин
в тій процвітають землі,
що урядується
звичаєм та доброчестям.
[b]Гнома четверта[/b]
Мудрий рече:
Прагнув наук
я у п’ятнадцять, тому
в тридцять затвердився
у самостійнім прожитку.
Сорок пройшло
років тривалих, і зміг
сумніви здужати.
Волю небес я провідав
у п'ятдесят.
Правду від лжі одділять
став у прочутому,
шостий десяток здолавши.
Жити без зла,
йти за велінням душі
здатність добув я,
виходивши сімдесяток.
[b]Гнома п’ята[/b]
Так знаттєлюб
знатний діяч Мен І-Цзи
відав у вчителя:
"Як се - батьків почитати?"
Мудрий прорік:
"Заповідь не оминай".
Віз колісницею
вчителя шляхом назаднім
Учень Фань Чи.
Мовив до нього мудрець:
"Славний запитував,
як шанувати старіших?"
Я відповів:
"Звичаю не порушай".
Став перепитувать
Учень Фань Чи: "Що ж се значить?"
"Поруч батьки -
їм за обрядом служи.
Як переставились –
справ ритуал погребальний
згідно основ
древніх зв'язку поколінь.
Жертвоприношення
також верши обичайно".
[b]Гнома шоста[/b]
Знов Мен У Бо
про шанування батьків
відав у вчителя.
Так проказав велемудрий:
"Мати й отець
завжди в гризотах, коли
сину недужиться.
Себе для них бережіте".
[b]Гнома сьома[/b]
Відав Цзи Ю
як почитати батьків.
Вчитель одказував:
"Нині вбачають поштивість
в тім, щоб старих
контентувати як слід.
Прецінь прокормлюють
також собаку й коняку!
Шана і честь
служать ріжницею між
сина відношенням
до німини та родини.
[b]Гнома восьма[/b]
Зволив Цзи Ся
взнать про поштивість синів.
Мудрий розмислював:
Ззовні її не забачиш,-
молодь несе
ношу щоденних трудів,
а першородичі
ласують вина й стравунки.
Що ж рахувать
тута поштивістю слід?
Благість подобную,-
що на парсуні молодших.
[b]Гнома дев'ята[/b]
Мудрий рече:
Я та Хуей
бесіду аж до зорі
мали. І жодного
слова не мовив незгідно,
учень Хуей,
так, наче дурник якийсь.
Та, як відкланявся
він, додивлятися став я,
як у житті
чинить, поводить себе.
Вчення провадить він, -
ні, Янь Хуей не недоум.
[b]Гнома десята[/b]
Мудрий рече:
Як потаїть
зможе абихто свою
вдачу від пильного?
Вчинків його додивляйся,
кожний мотив
ти домірковуй як слід,
спостерігаючи,
скутком яким вдовольнився.
Зможе хіба
вдачу свою приховать,
злу а чи добрую,
хоч би він як не таївся?
[b]Гнома одинадцята[/b]
Мудрий рече:
Вчителем той
важиться, хто давнини
глиб осягаючи,
бачить крізь неї новітнє.
[b]Гнома дванадцята[/b]
Мудрий рече:
Праведний муж
з певним знаряддям не схож, -
не обмежований
в засобах, чинить він благо.
АБО: ТОМУ, ХТО ВИСЛОВИТЬ ВЛАСНУ ДУМКУ: ЯКИЙ З ВАРІЯНТІВ ЦІЄЇ ГНОМИ СПОДОБАВСЯ БІЛЬШЕ - БУДУ ВДЯЧНА!
Праведний муж
з певним знаряддям не схож,
бо ж не обмежені
блага творця інструменти.
[b]Гнома тринадцята[/b]
Так запитав
вчителя учень Цзи Гун:
мужа шляхетного
ознак який вирізняє?
Мудрий відрік:
скрізь передують словам
вчинки шляхетного, -
ділом зміряє він замір.
[b]Гнома чотирнадцята[/b]
Мудрий рече:
Все осяга
муж благородний, бо він
рівний до кожного:
бережний і безпристрасний.
Мілкість душі
там виявляє себе,
де - упередженість,
неспочутливість до інших.
[b]Гнома п’ятнадцята[/b]
Мудрий рече:
Марні труди -
вчення без розміркувань.
Згубні та збиточні
розмисли без научення.
[b]Гнома шістнадцята[/b]
Мудрий рече:
Чужих начал
критика, осуд учень -
вадять: примушують
мисль непотрібну вивчати.
[b]Гнома сімнадцята[/b]
Мудрий рече:
Учень Цзи-лу,
вчитиму так про знання:
дій і проказувай
знане тобою. Незнане
визнай завжди
ще не відкритим тобі.
Це і почитувай
ставленням вірним до знання.
[b]Гнома вісімнадцята[/b]
Учень Цзи-чжан
вчитись прийшов, щоб платню
гідну отримати,
стати чиновником вищим.
Вчитель сказав:
слухай здебільш. Усувай
неперевірене.
Решту - обрадь обережно, -
так помилок
і звинувачень минеш.
Спостерігаючи,
скрізь уникай небезпеки, -
щоб не було
приводів для каяття.
Як нерозважливе
слово тобі не властиве
й вчинки твої
не спричиняють покут,
тут, посередині,
знайдеш чини й нагороди.
[b]Гнома дев'ятнадцята[/b]
Відав Айгун,
Скорбного Пам'ятку князь:
як у невдаваний
послух привести підданців?
Мудрий відрік:
владник приверне народ,
як наставлятиме
лиш прямодушних до влади,
їх піднесе
над недостойними скрізь.
Та, як над чесними
він криводушних поставить,
і від посад
правних усуне, народ
влади відкинеться
і непокірливим буде.
[b]Гнома двадцята[/b]
Так Цзи Кан-цзи
з князства північного Лу
відав у вчителя:
як позискати в народі
шану собі
й відданість? Як домогтись,
щоб заповзятливо
люд до роботи приймався?
Вчитель сказав:
перед народом постань
в грізній величності –
будуть тебе почитати;
старість – шануй,
будь милосердим отцем -
відданість щирую
тим від народу добудеш;
вдатних - піднось
а незугарних – навчай,
так заохотити
зможеш підданців до блага.
[b]Гнома двадцять перша[/b]
Хтось у Кун Цзи
так запитав: любомудр,
чом не Ви не приймете
службу й державну посаду?
Мудрий відрік:
в давнім каноні Шу Цзин
так наголошено:
вчасно синовню поштивість
слід проявить;
старшим й молодшим братам,
всім, хто керований,
дружбу й любов дарувати.
Навіть владар
Чень благородний служив
ближнім і підданим,
й тим-то державу управив.
Кожен, хто зміг
правити домом як слід, -
терен державності.
Служба – не завжди в посаді.
[b]Гнома двадцять друга[/b]
Мудрий рече:
Щоби не був
чесним і праведним муж, -
річ небувалая.
Лжець не досягне нічого.
Так, ні гарба,
ані візочок малий,
в запряг не скріплені,
з місця не зрушать нізащо.
[b]Гнома двадцять третя[/b]
Відав Цзи Чжан:
взнати можливо для нас
все, що відбудеться
у десяти поколіннях?
Мудрий відрік:
давня династія Інь
власні обичаї
і ритуал, і державність
перейняла
в роду премудрого Ся;
все, що привнесене,
все, що відкинуто ними, -
відаєм ми.
Чжоу божественний дім
лад і традиції
в Інь запозичив надалі.
Втрачене все,
все благодатне з часів
Чжоу - в літописи
вчені придворні занесли.
Мудрість віків,
давнє знання про роди
зможуть розкрити нам
повідь грядущих династій.
[b]Гнома двадцять четверта[/b]
Мудрий рече:
Чужим богам
править жертовний обряд, -
це означатиме
вдатись до лестощів ницих.
Бачити суть
і не чинити добра,
зло попускаючи,
то малодушності прояв.
2010 р.
Вільний віршований переклад на українську з декількох російських перекладів та підрядників.
Тлумачення російскою: http://www.confucius.org/mainr.htm
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514493
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.07.2014
автор: Еkатерина