Туман укриє душу льодяну,
Заполонивши пустку крижану.
Зі смутком, знов до неба шепочу:
«Де те тепло? Від холоду тремчу.
Де те тепло, що без вогню, то в жар,
То в холод? Лихоманкою стожар,
Охопить, щоб нагрітись досхочу.
В уламки – брила, знову полечу…»
Де те тепло, що вкриє, як плащем?
Бажання спалить вогняним дощем,
Перед яким безсила, навіть смерть,
Хмільного трунку, як напитись вщерть?
Де те тепло, загублене в віках,
Розвіяне вже на семи вітрах?
Допоки кров у скронях стугонить,
Жадає серце і душа болить.
Де те тепло?..
30.07.2014.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514290
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2014
автор: Лина Лу