Сьогодні мої крила приземлились.
Душа – суцільне бите череп’я.
І очі в інший світ мені відкрились,
Де чорне й біле, а між ними я.
Дивлюсь на місто. Що йому до мене?
І літо ніби тепле, не зима.
І небо синє, і трава зелена,
І люди ходять. А мене нема…
На лаві сіла. Тіло придавили
Байдужості і зверхності коші.
Лиш сонце мені милість учинило –
Теплом пройшлось по ранах у душі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514289
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.07.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)