Не поспішай хилити Сонце.
Воно вже вистигло у ліс.
Воно стікає у віконце,
в яке шарпак учора ліз.
Ми перейшли струмок по кладці.
Вона скрипіла крок у крок.
Я зсунув забобонно пальці
у хрестик і зробив ковток.
Я проковтнув жовтець з під хмари
і стало гаряче мені.
Протитуманна вбила фара
останній промінь... у вікні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513364
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.07.2014
автор: Андрій Дзюба