Коли дощ паде і гроза гримить,
розкажи мені, як тобі болить,
намалюй мені свої почуття,
покажи усім свої відкриття.
І не бійсь, не наллю я свого вина,
хай налиє тобі "большая страна".
Лишень міцно триматиму я твою руку,
щоби часом не впав бокал у багнюку.
Й не відчують уже коліна твої
заярмованої катами землі.
Відбудую з братами свою ту руїну,
Й захищу я тебе, моя Україно!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513178
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.07.2014
автор: Вікторія Грошовик