Вільний вітер
Заросла Україна панами,
Розцвіли із багна будяки,
Розповзлись пустоцвіти ланами,
А довкола в ярмі кріпаки.
Влада дарить пекельну неволю
І веде у тридцяті роки…
Вільний вітер згубився на полі
І не скрипнуть німі вітряки.
Все втомилось, повисло край кручі,
Заблукало у чорній пітьмі,
Замотало в китайські онучі,
Животіє в розкутій тюрмі.
І чекає, що прийде Месія,
Що Спаситель із неба зійде,
Самотужки іти не воліє,
Бо, не дай Бог, за правду впаде…
Час настане - і в нас засіріє,
Закружляють старі вітряки,
Справжня воля в умах проясніє -
Заживем, як прадавні батьки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512918
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.07.2014
автор: Микола Паламарчук