Заповідаю

Заповідаю  зорям  ніч,
а  сонцю  день  заповідаю.
Про  журавлинний  в  небі  клич
я  кобзарям  доповідаю.
Нехай  вони  все  те  складуть
і  думу  вольну  заспівають.
Нехай  ті  думи  заживуть,
в  просторах  неба  хай  літають.
Заповідаю  річці  сон,
і  ніжний  плескіт  з  берегами.
Не  треба  королям  корон,
Народу-світ,  вельможам  -  гамми
Могилам  хрест  заповідаю,
що  Син  Господній  його  ніс.
В  нім  сила  духу  і  страждання,
А  ще  багато  людських  сліз.
Заповідаю  людям  долю,
аби  щасливими  були.
Аби  жили  по  Божій  волі
не  знали  людської  хули.                                              
Заповідаю  людям  світ  –
Безмежний  край  земного  раю.  
Аби  жили  в  добрі,  як  слід,
Як  риба  серед  водограю.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512888
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.07.2014
автор: Амелі