А город серый, грязный, бомжеват...
А ЗАРАЗ ЩЕ З ПОЗНАЧКАМИ ВІЙНИ!
Стреляет брат. А он еще мне брат?
ЗА СМЕРТЬ ДАЮТЬ МЕДАЛІ, ОРДЕНИ!
Не нужно переводчиков совсем,
БО РОЗУМІННЯ ТЯГНЕТЬСЯ З ВІКІВ!
Неужто мы немудры стали все?
ХТО РОЗПАЛИТИ ВОГНИЩЕ ПОСМІВ?
Средь русских, украинцев я весь день -
НА МОВАХ ЇХ ПИШУ СВОЇ ВІРШІ!
Как сёла отличить от деревень?
НАВІЩО ВИСТАВЛЯЮТЬСЯ МЕЖІ?
А город серый, грязный, бомжеват...
МІСТА ПОДІБНІ НАШІ МАЙЖЕ ВСІМ!
От боли уж распухла голова…
КОЛИ ПРИЙДЕ ТОЙ МИР У КОЖНИЙ ДІМ?
Пишу, ПИШУ - ведь слово-то одно,
ЗНАЙОМЕ КОЖНІЙ НАЦІЇ З ВІКІВ!
Любовь прошла, оставила давно? -
ОСЬ ТОМУ І ВСІ ДНІ ТАКІ ГІРКІ!
21.07.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512579
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.07.2014
автор: Людмила Дзвонок